БрошураАрттерапія для дорослих. Що це? Як це працює? Найпопулярніші міфи.Стрес, тривога, депресії – змушують нас шукати варіанти допомоги собі та своїм близьким. Популяризація робить психотерапію доступною і цікавою. Нарешті ми перестали боятися слова психотерапія і сміливо йдемо до вивчення себе та покращення свого життя. І коли вже зважились на пошук психотерапевта перед людиною постає інша задача. Обрати напрям в якому буде комфортно працювати.
Сьогодні познайомимось з досить молодим методом, якій оповитий масою міфів, але разом з тим є одним з наймʼякших та творчих.
Термін «арттерапія» з’явився в 1938 році. Тоді ще художник та педагог Адріан Хілл помітив дивну закономірність. Знаходячись в лікарні для хворих на туберкульоз,він помітив, що люди котрі займались мистетством почували себе набагато краще. Це працювало як для цивільних так і для військових. Тоді арттерапія мала на увазі сам процес створення художньої композиції.
Вже після цього напрям почав активний розвиток в Америці та країнах Європи. В 60-х роках почали зʼявлятися асоціації арттерпевтів в цих країнах. В Україні цей напрям психотерапії лише починає активний розвиток.
Завдяки засобам арттерапія людина вчиться бачити свої проблеми з боку, тим самим отримуючи можливість їх вирішення.Метою арттерапії є покращення стану людини. Вона допомагає вирішити запит за допомогою наповнення та ресурсу. Сам процес роботи — вже є цілющим. Вона не шукає порушення чи вади. Вона зцілює, дає опору, допомагає повернутися до цінностей.
Метод арттерапії привабливий тим, що він в основному використовує невербальні способи самовираження і спілкування. У процесі створення творчого продукту ми задіюєму ті ділянки мозку, які мало використовуємо в повсякденному житті. Це дає змогу розкрити більше варіантів вирішення запиту, подивитися на нього з різних кутів і знайти найкращий варіант.
Відзначимо найбільш значущі переваги арттерапії в порівнянні з іншими видами психотерапії:
- Не має обмежень. Будь-хто може створювати творчий продукт. Ми не маємо на меті створення ціннісного музейного експоната. Важливий сам прояв особистості в моменті роботи.
- Не вербальне проявлення запиту і символізм. Символічна комунікація дозволяє побачити проблему глибше, точніше, з нових ракурсів, усвідомити свої життєві та поведінкові патерни поведінки та знайти нові варіанти вирішення поставлених запитів.
- Творча діяльність допомагає обходити цензуру свідомого і дає доступ до несвідомих проявлень людини. Це, в свою чергу, при коректній комунікації з арттерапевта дає глибоке розуміння того, що відбувається з клієнтом та як прийти до максимально гарного результату роботи.
- Сам процес творчості в багатьох випадках є ресурсним. Таким чином займаючись творчістю людина може подолати апатії, безініціативність, допомагає сформувати більш активну життєву позицію.
Хочеться відзначити спектр проблем з якими робота з арттерапевтом буде максимально корисною:
- травми;
- втрати;
- кризові стани;
- внутрішні й міжособистісні конфлікти;
- постстресові, невротичні та психосоматичні розлади, ПТСР;
- екзистенційні та вікові кризи;
- страх;
- впевненість в собі;
- тривога;
- складні медичні діагнози;
- депресії;
- питання сепарації;
І на останок хочеться розвіяти декілька найрозповсюдженіших міфів щодо арттерапії в роботі з дорослими:
- «Я погано малюю», «Я не творча людина», «В мене погано з уявою» – правда в тому, що для роботи з арт-терапевтом вам не знадобиться нічого з цього. Арт-терапевт не оцінює якість вашої роботи. Важливим є інтерпретації створеного вами обʼєкта. Щобільше, саме необізнаність в техніках малювання може допомогти побачити проблему більш «правдивою».
Це буде схоже на урок з малювання. Арттерапія має значно більший арсенал роботи ніж малюнок. Це музична терапія, пісочна терапія, лялькова терапія, кінотерапія, фототерапія, ландшафтотерапія і це ще не весь список. Іншім фактом є те, що в процесі створення артоб’єкту клієнт фокусується на власних емоція, думках та самому процесі створення більше ніж на кінцевому результаті. Це суттєво відрізняє арттерапевтичний процес від уроку.
- «Це не серйозно» В Україні, на жаль, арттерапія залишається мало вивченим напрямком роботи з людською психікою. Через це навколо процесу роботи є деякі сумніви й критика людей, які ще не пробували цей метод. Але в багатьох європейських країнах та Америці арттерапія має такий самий рівень акредитації як будь- який інший вид терапії, що прирівнює її до науково обґрунтованих та ефективних методів роботи з дорослими та дітьми.
Підводячи підсумки, хочеться сказати, що арттерапія є глибоким та дієвим методом психотерапії при цьому її вплив надзвичайно мʼякий та комфортний для клієнта. Це мабудь єдиний метод роботи з людською психікою, де сам процес роботи вже є лікуванням, а в поєднанні з глибокими терапевтичними знаннями арттерапевта метод перетворюється в цікаву та глибоку подорож, яка приводить клієнта до його щасливого життя.
Звідки береться невпевненістьДослідження британських учених виявили, що чим більше часу діти у віці 10 років проводять у соціальних мережах, тим більше погіршується їхнє психічне благополуччя в підлітковому віці від 10 до 15 років.
Психічне здоров'я
• Оскільки мозок підлітків ще розвивається, вплив великої кількості контенту в соцмережах може бути негативним і зашкодити майбутньому психічному добробуту.• Молодих людей постійно закидують інформацією про те, що роблять їхні друзі, однолітки та кумири, через що вони можуть почуватися самотньо. І якщо їхні постинги не отримують достатньо «лайків» і коментарів, порівнюючи з їхніми друзями, підлітки можуть відчувати невиправдану, необґрунтовану тривожність та починають думати, що вони недостатньо хороші.• Соцмережі спричиняють звикання, і підлітки можуть бути настільки захоплені постингом, що втрачають відчуття часу, через що можливі порушення сну.Прийоми допомоги для запобігання шкідливому впливу соцмереж
• Обмеження використання соціальних мереж, особливо для молодших підлітків. Це допоможе захистити їхнє психічне здоров’я.• Дотримуватися вказівок щодо соціальних медіа. На багатьох платформах соцмереж мінімальний вік для створення облікових записів на них становить 13 років. Якщо ваша дитина хоче створити обліковий запис у соціальних мережах до цього віку, поясніть їй, чому існують ці правила.• Розмова про соціальні медіа. Почніть обговорення з дитиною соцмереж. Оцініть її почуття щодо цього — чи подобається їй користуватися ними, чи не викликає це в неї занепокоєння та тривожність.• Будьте прикладом для наслідування. Подайте приклад дитині, відкладаючи телефон під час вживання їжі, обмежуючи тривалість свого спілкування в соцмережах і встановлюючи час щодня, коли ви взагалі не користуєтеся сучасними технологіями. Дитина зрозуміє вашу поведінку та матиме здоровіші взаємини із соціальними мережами.• Допоможіть дитині організувати її акаунт — поговоріть з нею про те, чиї сторінки в соцмережах вона відвідує найчастіше і чому. Допоможіть їй стати фоловером людей, які є хорошим прикладом для наслідування, і заохочуйте підлітка відписуватися від облікових записів, через які вони почуваються погано.Про позитивний вплив спілкування в соціальних мережах
• Дослідження та критичне мислення.Інтернет надає доступ до багатьох інформаційних ресурсів, які допоможуть дітям і підліткам дізнатися багато цікавого й корисного. Це може стати у пригоді під час навчання у школі чи виші або для дослідження сфер інтересів. Також варто навчати дітей, як аналізувати інформацію, щоб вибирати надійні джерела.• Зближення та спільнота.Соціальні мережі можуть сприяти підтриманню зв’язків, дозволяючи дітям залишатися вдома, але водночас мати контакт з іншими членами сім'ї або друзями, які не живуть поруч.• Самовираження.Діти та підлітки можуть навчитися ділитися своїми думками в інтернеті, що є потужним інструментом для зміцнення впевненості. Вони можуть навчитися спілкуватися з іншими людьми та оцінювати інші погляди або думки, відмінні від їхніх власних.• Творчість і дослідницькі інтереси.У багато чому сучасні технології сприяють творчості та навчанню новим навичкам за допомогою спеціальних програм для різного віку.• Організація та самоорганізація. Комп’ютерні технології можуть бути корисними для організації та планування.БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУБатьки – незамінні люди в житті дитини, які дають їй опору, вселяють надію, захищають і говорять, що «все вже минуло, ти в безпеці».
Але бути опорою для дитини можливо тільки за умови власного спокою і стабільності, бо лише стабілізувавши себе, ви зможете стабілізувати свою дитину.
Дорослі не завжди мають час і можливості зробити тривалу релаксаційну вправу, тому такі прості дії допоможуть швидко заспокоїтися:■ Умитися холодною водою.■ Зняти взуття та поставити ноги всією поверхнею ступні на підлогу.■ Обпертися спиною об спинку стільця.■ Випити склянку води.■ Помасажувати зону лоба між бровами та скроні.■ Обійнятися з безпечною людиною / обійняти дитину.■ Потрясти кистями.■ Погладити кота чи собаку.■ Випити теплого чаю.Використовуйте ці прості методи самозаспокоєння, аби бути відкритими та відгукуватися на потреби дитини.
До 1 червня #stop_sexтинг представляє інформаційний буклет для батьківПід час війни багато родин залишились без роботи та фінансових збережень. Часом така ситуація може наштовхнути дітей до пошуку можливостей заробити “легкі гроші” в мережі, наприклад, через створення інтимного контенту чи допомогу злочинцям у наведенні авіаудару на інфраструктурні об’єкти в місті чи інші дії за гроші. За статистикою Internet Watch Foundation, у найбільшій категорії ризику щодо запитів на створення інтимного контенту наразі є дівчата 11-13 років. Разом із тим в Україні нанесення міток для коригування вогню окупантів є злочином і карається позбавленням волі на строк до 15 років. Відповідальність за злочини настає при досягненні особою 16 років, а в окремих випадках – з 14 років.
Разом із тим, під час війни багато соціальних контактів серед дітей та дорослих було розірвано, а це значить, що діти більше спілкуються онлайн та шукають в Інтернеті нових друзів. Одночасно, наразі дітям не завжди безпечно знаходитися на вулиці, а частина дітей велику кількість часу проводить у бомбосховищах. Також відсутнє навчання у школах та гуртках, за можливості заняття відбуваються в дистанційному форматі. Батьки втомлені та не завжди можуть приділити час дітям. Все це призводить то збільшення часу, який діти проводять в Інтернеті та відсутності контролю, який саме контент там споживають.
Надмірна кількість часу онлайн може впливати на психоемоційний стан, здоров’я та розвиток дитини. Крім того, в інтернеті, а особливо в соцмережах, наразі дуже багато насильницького контенту, який не лише впливає на поведінку дітей, а й може їх травмувати на все життя. Тому дуже важливо, аби батьки та вчителі знали, як обмежити час дитини в інтернеті та доступ до шкідливого контенту в мережі. Рекомендації “Надмірний час онлайн: ознаки, ризики та як обговорити цю тему з дитиною” можна завантажити за посиланням:
https://stop-sexting.in.ua/
excessive-time-online/
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Про головне в картинках
До уваги батьків!
Фонд Олени Пінчук представляє перший в Україні масовий онлайн-курс «Сексуальна освіта», що дає відповіді на найпопулярніші запитання підлітків про секс, розвіює найпоширеніші міфи та допоможе батькам розпочати розмову про секс з дітьми. У Фонда є багаторічний досвід роботи з молоддю та їх батьками в напрямку профілактики ВІЛ, безпечного сексу та здорового способу життя. До розробки та створення курсу були залучені найкращі спеціалісти в сфері медицини та психології, а в зйомках відеолекцій взяли участь популярні телеведучі та лідери думок.
Курс буде корисним батькам та вчителям, які хочуть встановити довірчі стосунки з дітьми. «Сексуальну освіту» рекомендовано до перегляду батьками та дітьми разом як початок розмови про секс. Курс — це зручний та цікавий інтерактивний посібник, який допоможе навчитися відверто говорити про секс.
Кампанія звертає увагу батьків та осіб, які їх замінюють, на те, що їм належить ключова роль у захисті дітей від загроз онлайн. В основному йдеться про зваблення у мережі. За допомогою маніпуляцій дітей схиляють до створення матеріалів еротичного характеру, а іноді до реальних зустрічей та сексуального використання. Онлайн-маніпулятори зазвичай обирають своїми цілями дітей, які потребують уваги, схвалення, визнання цінності, та тих, які залишилися сам на сам із власними проблемами. Удавана підтримка часто стає механізмом втягування дитини в небезпечні стосунки.
Шановні батьки! Пропоную до перегляду відеокурс, розроблений Українським фондом "Благополуччя дітей"-"Навчіть дитину захищатися"
Клікайте на посилання
Всі ми родом з дитинства або як зрозуміти дитину-підлітка
Батьки повинні бути опорою і вчителями для своєї дитини. Помічниками у вирішенні конфліктних ситуацій, пошуку своєї лінії поведінки, умінні вирішувати поставленні завдання. А для цього необхідно знати особливості підліткового віку , які дадуть змогу не тільки позитивно спілкуватися зі своєю дитиною на будь-які теми, а й сформувати внеї мотивацію до діяльності, рішучість і самостійнісмть.
Пропоную вашій увазі інформаційний буклет, підготовлений ВГЦ "Волонтер" "Підлітковий вік"
https://drive.google.com/file/d/1Vp1lWfXQm_qCRsoopeQCG92-1JTLrKRb/view
Три способи у
вихованні
У поведінці дитини можуть з'явитись
опір, брехня, покірність, агресія, ворожість, брехливість, лицемірство. Дитина
може подумати, наприклад: «Ніхто не рахується з моєю думкою, а тому, те, що я
думаю, нічого не варте й навіть безглузде», «Я невдаха, якщо мене треба
постійно контролювати, стежити за мною й перевіряти», «Тільки батьки знають, що
добре, тож навіщо я повинен напружуватись?! Оскільки вже я не можу бути кращим
із кращих, то буду кращим із гірших».
- Можливі наслідки для дитини –
відсутність бажання змінитися для того, хто не поважає й не рахується з її
почуттями; залежність від думки й оцінок інших людей, нездатність до
творчого мислення, самостійного вирішення проблем, формування низької
самооцінки, зневіра у власних силах.
- Можливі наслідки для батьків –
почуття безпорадності, безсилля, фрустрація у зв'язку з короткочасними
результатами виховних зусиль, незадоволення дитиною й собою як
батьком/матір'ю.
- Можливі наслідки для родини –
емоційна холодність, неприязнь, ворожість, часті конфлікти; сім'я стає
полем бою, діти не можуть витримати присутності батьків і їм важко
уживатися з ними.
- Можливі наслідки для дитини – невпевненість у тому, люблять її батьки чи ні, яка випливає з невиявленого батьками гніву або розчарування, відсутність почуття безпеки через своєрідну заміну ролей: батько (мати) виявляється «слабким», дитина – «сильною». У результаті в дитини можуть розвиватись імпульсивність, егоїзм, а також неможливість підкорятись авторитету та співпрацювати у групі (проблеми у школі та серед однолітків).
- Можливі наслідки для батьків –
небажання бути з дитиною, безсилля, незадоволення собою як
батьком/матір'ю. Фрустрація через постійні поступки дитині всупереч
власним потребам і почуттям.
- Можливі наслідки для родини –
неприязнь, холодність, батьки не можуть витримувати поведінки своїх дітей
і їм важко уживатися з ними.
- Можливі наслідки для дитини –
бажання співпрацювати з батьками. Дитина розвиває впевненість у собі,
повагу до потреб і почуттів (своїх і батьків), творче мислення,
ініціативу, незалежність, сміливість пробувати щось нове.
- Можливі наслідки для батьків –
задоволення собою як батьком/матір'ю, відчуття близькості з дитиною, радість
бути разом з нею, дружити; сміливість при вираженні неприємних почуттів та
емоцій (злість, гнів, розчарування), не травмуючи при цьому почуття
дитини, але відкриваючи їй свою реакцію і свій стан.
- Можливі наслідки для родини –
зменшення кількості конфліктів (а якщо, які й виникають, вирішуються
своєчасно). Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається
діалог між батьками й дітьми.
.JPG)
Немає коментарів:
Дописати коментар