Найперше, що реагує на страх — це наше тіло.

Ми можемо помітити, що під час повітряної тривоги чи іншої небезпеки тіло напружується. Це відбувається через вивільнення кортизолу, який ще називають гормоном стресу. Ми не можемо контролювати цей момент.

Кортизол впливає практично на всі фізіологічні процеси в організмі. При реакції на загрозу, вивільняється кортизол, пришвидшується серцебиття, кров прибуває до великих м'язів — щоб була змога або нападати або тікати.

Одна з причин спазму в м'язах — велика кількість кортизолу. Ці тілесні відчуття сприймаються вегетативною нервовою системою як сигнал для мобілізації. Тому, коли навіть реальної загрози немає, а тіло напружене, ми продовжуємо відчувати неспокій.

Щоб собі допомогти, психотерапевт Вадим Мельник @mlnk.vdm радить наступні вправи на тілесно-м'язову релаксацію:

Сісти, випрямити руки і стиснути кулаки так сильно, ніби ти вичавлюєш два лимона, а потім струснути руки від залишків соку.

Сидячи, випрямити ноги та руки, уявити, що їдеш на крутому мотоциклі, а в обличчя б'є потік вітру, тому обличчя ми також напружуємо. Стискаємо усі м'язи одночасно — обличчя, руки, ноги, спину, сідниці. Затримуємо на кілька секунд і відпускаємо.

Стати на ноги, уявити, що ти пильний килим, який потрібно протрусити. І по черзі простукати кожну ділянку свого тіла, починаючи з голови, закінчуючи ступнями. Особливо великі м'язи — спину та ноги.

Уявити, що ти велика волохата собака, яка щойно плавала в річці, вийшла на берег і витрушує залишки води з усього тіла.

Повторювати можна не лише коли відчувається стрес, а щодня для профілактики м'язових спазмів.

Прості вправи, але працюють, бо коли м'язи розслабляються — посилають мозку сигнали спокою.

 

Говорити про свої почуття корисно для психічного здоров’я. У цьому дописі розповідаємо чому

 

 

Щорічно в усьому світі, 7 квітня  відзначається важлива подія - День здоров'я. 

Мета цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття.

Дата була обрана невипадково, адже 75 років тому, 7 квітня 1948 почала свою діяльність Всесвітня організація здоров'я.  Вона проводить безліч досліджень і займається питаннями поліпшення якості життя населення планети. Незважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров'я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу.

Тема 2023 року –«Здоров’я для всіх».

Найголовніше в житті - бути фізично здоровим, щоб мати сили і енергію на досягнення заповітних висот. Я бажаю вам ніколи не хворіти, ніколи не піддаватися зневірі і ні серцем, ні душею не старіти. Бажаю, вести здоровий, правильний і рухливий спосіб життя, щоб воно завжди була активною, а в результаті яскравим, цікавим, насиченим і дуже щасливим. Зі святом, Днем здоров'я!

Запрошую вас розгадати кросворд та виконати руханку для зняття напруги та підняття настрою.

Кросворд

             Асертивність: відстоюємо права на свої почуття, бажання, потреби

 Асертивність (асертивна поведінка) - це така собі здорова повага до себе, своїх почуттів, потреб, меж. Це здатність відстоювати свої кордони, не знецінюючи іншого, його гідності. Це вміння говорити «Ні» досить прямо, конкретно, але не в принижуючий іншого спосіб.

Протилежне асертивності - усьому і усім казати «Так», що прямим шляхом веде в прірву вигоряння, замішаному на енергетичній, емоційній і когнітивній втомі.

 «Бути асертивним» - це також означає привласнювати собі право на будь-які емоції, не поділяючи їх на «добрі» чи «погані», ті, що можуть зруйнувати іншого. Особистою відповідальністю є те, яким чином і в якій формі повідомляти про свій дискомфорт.

 Тобто, емоція не дорівнює поведінці. Емоції можуть бути різні, а от поведінку ми вже обираємо.

 Отже, асертивна поведінка - це:

 вміння відстоювати свої права та межі, висловлювати почуття, погляди, поважаючи себе та свого співрозмовника;

 вміння говорити «Ні» тому, що Вас не влаштовує;

 здатність у ситуаціях зовнішнього тиску, коректно відстояти свої інтереси;

 коли ми говоримо про свої емоції і почуття з повагою до себе і іншого;

 інколи, за надзвичайних ситуацій, ми можемо бути неасертивними до іншого і себе

Вчимося асертивної поведінки

 Якщо тебе щось не влаштовує і це дратує тебе, обов‘язково кажи це іншому прямо і одночасно із повагою до нього/неї. «Я-повідомлення» тут є дуже доречним інструментом

 Сміливо кажи «ні» тому, що порушує твою систему цінностей. Так, це може бути незручним для оточуючих, вони можуть ображатись, виказувати незадоволення. Але нагадаймо: ти не несеш відповідальності за почуття і реакції інших. Ти несеш відповідальність тільки за те, в який спосіб говориш про своє «Ні». А інші точно мають сили і здатності його витримати

 Обирай те, що буде найкориснішим для тебе, твого тіла, діяльності, стосунків

 Не виправдовуй свої почуття, ти маєш на них право. Образити можуть тільки дії. От якщо своїми діями ти зачепив/ла особистий простір іншої людини - штовхнув, образив словом - тут є місце вибаченню. І це теж про асертивність

 Твої почуття, реакції, дії - це твоя відповідальність. І це добра новина, тому що, привласнюючи собі своє, ти повертаєш собі силу впливати на це, а разом із цим укріплюєш впевненість у собі

 Асертивність - це прямий синонім достатньої впевненості в собі. Не самозакоханості, а просто здорової любові, розуміння і поваги до себе.

У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя.  

Міжнародний день щастя (International Day of Happiness) введено з метою визнати важливість щастя в житті кожної людини і підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним для всіх людей.

 Україна посіла 110-у сходинку зі 149 у світовому рейтингу щастя у 2018–2021 роках. Про це свідчать дані дослідження Мережі рішень для сталого розвитку (SDSN) та Центру сталого розвитку (CSD) при Колумбійському університеті.

       Відповідно до дослідження, десятка найщасливіших країн світу має такий вигляд:

    Фінляндія

    Данія

    Швейцарія

    Ісландія

    Нідерланди

    Норвегія

    Швеція

    Люксембург

    Нова Зеландія

    Австрія

 

 

 8 березня відзначається Міжнародний день захисту прав жінок. Важливо розуміти, що цей день – не про квіти й подарунки раз на рік, а про повагу та шану до жінок щодня.

Бажаємо всім нам мирного неба над головою, здійснення мрій і перемоги!

Щоб усі рідні й близькі були поруч щасливі та в безпеці!

 2 березня кожного року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я підлітків – нова подія, яка з’явилась у 2020 році за ініціативи американського бренду молодіжного одягу Hollister. Компанія створила проєкт, котрий полягає в допомозі різноманітним організаціям, діяльність яких пов’язана з психічною рівновагою підлітків. Ініціатива була підтримана Міжнародною асоціацією із запобігання самогубствам (IASP) і підтримується багатьма організаціями та особистостями в усьому світі.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я підлітків є підвищення обізнаності тінейджерів щодо психічного добробуту та подолання невпевненості у собі за допомогою медитацій, танців, музики, спорту тощо. Ця подія заохочує підлітків спілкуватись між собою у соціальних мережах й демонструвати власний спосіб подолання психологічного дискомфорту.

 В мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Що ж робити батькам, у цій ситуації розберемось нижче 👇

🔗 Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити,

коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

🔗 Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка

🔗 Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині

в соціальних мережах;

🔗 Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;

🔗 «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

🔗 Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.

🔗 Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони,

допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

🔗 Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення

булінгу або іншого правопорушення).

❗️ ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі

Інтернет не контролюється.                                       

 Ювенальна Поліція України