Шановні колеги, нехай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до Вас сторицею, щоб Ваші серця були сповнені радістю та позитивними емоціями.

 

 

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій. 

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ: 

• 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
• 24% дітей стали жертвами булінгу; 
• 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
• 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
• більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти. 

 

 З моменту здобуття суверенітету мир для України був нормою життя.

Країна не раз підтверджувала це, наприклад, відмовою від ядерної зброї. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави “гарантували” найпотужніші й розвинені країни світу: США, Великобританія і Росія.

Згідно з Указом Президента України, в лютому 2002 року в країні було засноване національне державне свято – День миру, яке щорічно відзначається 21 вересня. У цей день за ініціативою ООН так само відзначається і Міжнародний день миру.

У 2014 році держава Україна зазнала військового вторгнення з боку Російської Федерації. У лютому 2022 року агресор розпочав широкомасштабну війну, здійснюючи відкритий геноцид українського народу, знищуючи громадянську інфраструктуру, завдаючи ракетні удари по всій країні. Орди російських терористів ринулися на нашу землю…

Починаючи з 2022 року жоден із днів в Україні не був “Днем миру”, але мир обов’язково повернеться. Українське суспільство та українська армія працює над цим кожен день!

Бажаємо якнайшвидшої Перемоги! Щоб небо нарешті стало мирним над українською землею!

 

 

 У суспільстві так склалося, що нас оцінють завжди: похвалами, оцінками у школі, грамотами, медалями, заробітною платою, розміром одягу, якістю взуття, лайками та кількістю переглядів тощо. Ми оцінюємо, нас оцінюють. Та головна й визначальна оцінка у нашому житті – це самооцінка.

Самооцінка — це загальне почуття самоцінності людини. Власне, це ваша думка про себе. 

Самооцінка це також про:

• відчуття ідентичності
• впевненість у собі
• почуття компетентності
• почуття причетності, потрібності, значимості
• особисті кордони
• межі дозволеного собі та щодо себе

Адекватна самооцінка означає:

• подобатися собі загалом
• вірити, що заслуговуєте на любов
• цінувати власні думки, почуття, погляди, інтереси та цілі

САМООЦІНКА ВПЛИВАЄ НА:

• ставлення до себе
• мотивацію
• здатність та прагнення досягати цілей та мрій
• здатність розвивати здорові стосунки

Запам’ятайте: вас цінують настільки, наскільки ви цінуєте себе самі. Якщо кількість нулів в оцінці власної та зовнішньої не збігаються, одне з двох: або ви не все зробили, щоб дотягнутися до себе, або до вас не дорослі інші. У мене друге. 

Коко Шанель «Життя, розказане нею самою»

ІНДИКАТОРИ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ:

• невміння відмовляти іншим
• відмова від власних бажань
• важко робити вибір
• нездатність брати відповідальність
• невпевненість
• критика оточуючих
• хронічне невдоволення оточуючими та скарги на інших
• надмірна вразливість до критики на свою адресу
• невдоволення власною зовнішністю
• одержимість покращеннями та змінами власної зовнішності
• невміння приймати компліменти
• прагнення до схвалення та визнання
• бажання всім подобатись
• страх розрачувати
• позиція жертви
• жалість до себе

Іноді ознаки можуть бути досить очевидними. Але трапляються симптоми низької самооцінки набагато витонченіші. Зухвальство, зверхнє ставлення до інших, перфекціонізм можуть бути своєрідною несвідомою «бронею», щоб приховати вкрай низьку самооцінку. 

НАСЛІДКИ НИЗЬКОЇ САМООЦІНКИ:

• невпевненість
• пригніченість настрою
• руйнівна самокритика
• відсутність контролю і впливу на власне життя
• надмірна тривожність
• відчуття безсилля щодо вирішення своїх проблем
• низька стресостійкість
• відповідне недооцінювання з боку оточуючих
• участь у токсичних та аб’юзивних стосунках
• демотивація
• відсутність прагнень та бажань
• уникання спілкування та соціальної реалізації

Хоча низька самооцінка не є психічним захворюванням, все ж може впливати на думки, емоції та моделі поведінки людини. І так опосередковано чинити вплив на якість життя людини. 

У будь-якому випадку відсутність особистої цінності може мати негативний вплив на життя та здоров’я.